Експертні відповіді Українцям Як описати мереживо

Як описати мереживо

МЕРЕЖИВО

1. Сітчаста тканина з узорами, якою оздоблюють одяг, білизну та ін. предмети домашнього вжитку. Швидко вбігає в кімнату Наталя з якимось мереживом у руках (Вас., III, 1960, 347); Настя кинулась до скрині, вийняла найкращий, найкоштовніший рушник тонкого, ясного, немов травневий день, мережива (Кач., І, 1958, 526); * У порівн. Скрізь, як мереживо, павутиння рівчаків і каналів (Смолич, І, 1958, 55); Його думки плелися, мов фантастичне мереживо (Загреб., Європа. Захід, 1961, 280).

2. перен., яке, чого. Те, що нагадує таку тканину. Павук снував туди й сюди своє мудре мереживо (Гр., І, 1963, 360); Над вікном звисало червоне мереживо дикого винограду (Вільде, Опов., 1954, 78); // Те, що описується, про що розповідається барвисто, витіювато, думається так. Голова моя, мов павук павутиння, снує мереживо думок (Коцюб., І, 1955, 415); А дід, ласкавий бородань, Мереживо оповідань Почав повільно розгортати (Рильський, Сад. 1955, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 675.

мереживо Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
laceкружево

мереживо Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
merezhyvomerezhyvomerezhyvo

мереживо Рід – іменник, середній рід, неістота

мереживо Словоформи слова

Називниймереживомережива
Родовиймереживамережив
Давальниймереживумереживам
Знахідниймереживомережива
Орудниймереживоммереживами
Місцевийна/у мереживіна/у мереживах
Кличниймереживомережива

мереживо Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

мереживо в англійській розкладці – vtht;bdj

Цитати української літератури з використанням слова мереживо

“Студент тихо розмовляв із Тонею й зрідка, тьмяно поглядаючи на неї, обережно клав свою руку на її білосніжне мереживо , що виглядало від сорочки до матової шиї, від тугоперсого молодого взгір’я” Хвильовий Микола – Пудель

“Ж-ж-ж… Стерновий… Ж-ж… Капітан… Ж-ж… важке чорне небо… Ж-ж… мереживо піни на хвилях… піна на храпах ошалілих коней Посейдона.” Загребельний Павло Архипович – Добрий диявол

“Чуєш на тілі пестощі ранкового вітерця, під ногами, де збігла хвиля, аж пружинить вологий пісок, а на його тужавості тане біле мереживо піни морської” Гончар Олесь Терентійович – На косі

“Світ який — мереживо казкове. ” Симоненко Василь Андрійович – «Світ який — мереживо казкове…»

“Тоді десь кублились тихі асоціації і загортали купе в філософічно-задумливе мереживо .” Хвильовий Микола – Зав’язка

“Розплющила очі — над нею похитуються густолисті крони дерев, і крізь те зелене мереживо голубіє якесь незнане видиво” Бережний Василь Павлович – Селенітка

“Біля комп’ютера умостився Хоупман, маленький такий, зіщулений дідок, і на екрані побігло мереживо формул, які неможливо було заперечити” Бережний Василь Павлович – Космічний Гольфстрім

“Таке ж саме корiння дерев, що переплiтається iнодi в примхливе мереживо ” Владко Владимир – Аргонавти Всесвiту

“Капелюх також білий, з його крис зубчастою каймою звисає мереживо ” Винниченко Володимир Кирилович – Записки Кирпатого Мефістофеля

“А тодi пригадався йому зелений яскравий луг за будинком, перетворений ромашками на хитромудре мереживо , а сам вiн iз саморобним сачком ганяється за метеликами” Заяц Владимир – Втеча

Мереживо

Мереживо, текстильний виріб без тканої основи в якому ажурний орнамент і зображення утворюються в результаті переплетення ниток (шовкових, бавовняних, шерстяних, металевих і ін.). До. застосовується для обробки одягу, білизни у вигляді облямовування (мірні смуги-прошивки К.;, зубчасті бордюри) або вставок (штучні До. трикутники квадрати овали), а також для виготовлення доріжок, серветок, покривав (штучні До.). Головні особливості До. як вигляду декоративно-прикладного мистецтва — легкість, тонкість, еластичність, візерункова. Для До. характерне злиття ажурних узорів і грунту (сітка фону) або контрасти щільного узору (деколи рельєфного) і ажурного грунту, різноманітність ритмічної побудови узору, виявлення кольору, блиску, фактури ниток. Часто виразність До. підкреслюється кольором і фактурою тканини з якою До. поєднується. По техніці виконання До. буває ручне і машинне. Ручне До. плентається на коклюшках (точені або різьблені дерев’яні палички), шиється голкою. Існує також в’язане До., виконане гачком або на спицях і імітуюче плетене і шите К. Плетеноє До. підрозділяється на чисельне і ськолочноє. Чисельне До. виконується по числу переплетень без попереднього малюнка. Для нього характерні геометричні узори. Ськолочноє До. («парне» і «зчіпне» робиться по «відколку» — малюнку, наколотому на картон або щільний папір, які закріплені на валіке . По точкам узору вкаливаются шпильки, які обплітаються нитками створюючими До. У «парному» До. узор і фон плентаються одночасно. У «зчіпному» До. основні елементи узору виконуються у вигляді тасьомки (т.з. вілюшки) і з’єднуються між собою (за допомогою гачка) нитками «зчепленнями» або «гратами»). У «парному» До. переважають геометричні узори а в «сцепном»-растітельниє.

До. з’явилося на рубежі 15-16 вв.(століття), по видимому, в Італії. Ранні шиті До. були смужкою із зубцями, заповненою геометричним або рослинним орнаментом, а також зображеннями людей і тварин. В кінці 16 ст набув поширення (у Венеції, Мілані, Генуї) гіпюр, тобто До., у якому елементи шитого або плетеного узору сполучені тонкими в’язками. B середині 17 ст узор шитого венеціанського гіпюру складався з характерних для бароко динамічних завитків і крупних кольорів з рельєфним контуром. У 18 ст Італія втрачає своє значення як провідна країна по виготовленню До., на перше місце виступають Фландрія і Франція, У Фландрії виробництво До. розвивалося з кінця 16 в.: спочатку шитих, з геометричним узором, потім — плетених. Особливо славилися тонкі плетені До. типів «бенш», «валансьенн», «малини» (назви по містах, в яких вони вироблялися), з орнаментом, освіченим щільним переплетенням ниток, на фоні з візерункових сіток. На початку 18 ст стали виготовляти легке і повітряне тюлеве До. (див. Тюль ), в орнаменті якого використовувалися мотиви рококо : гірлянди, завитки і т. д. Найбільшим центром кружевоплетенія став Брюссель. З середини 18 ст тут робили аплікацію по тюлю. Спосіб виготовлення такого До. прискорив, здешевив виробництво і створив умови для появи крупних виробів — шалей, пелерин і т. д.

У Франції виробництво До. розвивалося з середини 17 ст Шитий гіпюр з витонченим узором (дрібні рослинні втечі, фігурки людей, Амурів і ін.) виготовлявся в Алансоне, Аржантапе, Седане. У 18 ст в тих же центрах виробляли шите по тюлю До. з узором у вигляді букетів, гірлянд і завитків. В кінці 18 — початку 19 вв.(століття) орнамент тюлевого До. розташовувався по краю, а на останній частині фону поміщалися дрібні квіточки, або т.з. мушки. У містах Кан, Шантійі, Байе, Ле-Пюї вироблялися і плетені тюлеві До. типів «блонди» (із золотистого і чорного несуканого шовку) і «шантійі» (з білого і чорного крученого шовку).

В Росії перші відомості про виробництво в царських майстернях плетених До. у вигляді прошивок із золотих і срібних ниток з характерним крупним площинним узором відносяться до 1-ої чверті 17 ст Введення в 18 ст загальноєвропейського костюма сприяло подальшому поширенню виробництва До. у монастирях і поміщицьких садибах. Художній ефект російського До. 18 ст з геометричними і рослинними узорами (незрідка близькими орнаменту селянської вишивки і тканья) полягав в живописності, що досягається вживанням різних матеріалів: білого льону, кольорового шовку, золотої і срібної нитки. Проте, окрім загальних меж, в російському До. 18 ст спостерігаються і особливості, характерні для окремих художніх центрів: Галича (нині Костромської області), Ростова, Вологди, Балахни, Калязіна, Торжка, Рязані і ін. У 1-ій чверті 19 ст виробництво До. починає набувати форми промислу. За радянських часів (20-і рр.) організована промислова кооперація, що об’єднала мереживниць в основних центрах кружевоплетенія, створені курси і художньо-професійні школи. У радянському До., що розвиває багаті художні традиції російського До., використовуються російські типи узорів, а також нові орнаментальні мотиви. Див. також статті Мереживо Єльця, Вологодське мереживо .

Н. Ю. Бірюкова.

З 19 ст набуває поширення дешеве машинне До., що наслідує зразкам ручних К. Первиє спроби механізувати виробництво грунту зроблені в 1768, коли на трикотажній (панчішною) машині виготовили сітку, схожу на фон До. У 1809 англійський конструктор Джон Хеккот винайшов тюлеву човникову машину. Поступове машинне виробництво набуло поширення, т. до. вышивание малюнка на готовій сітці займало порівняно трохи часу і не було таким трудомістким процесом, як виготовлення грунту. З 1863, після винаходу в Швейцарії вишивальної машини, почали застосовувати машинний спосіб нанесення малюнка на тюлеву сітку. Одночасно стали нашивати на тюлеве полотно аплікації з тонкого батисту. У 1834 удалося встановити жаккардовий апарат (див. Жаккарда машина ) на тюлеву машину. З того часу грунт і малюнок (тобто До. в цілому) виробляється машинним способом. У 1837 тюлевих машин були вперше завезені до Росії (до Петербургу), де було організовано гардинове виробництво.

Машинне До. виробляється на плетельних машинах з жаккардовим апаратом, човникових мереживних машинах, на вишивальних машинах і основовязальних машинах.

На човникових машинах До. утворюються за рахунок перевіва двох систем ниток: основною і уточной (човниковою). При взаємодії човника і берда у взаємно перпендикулярній плоскості відбувається кручення (обвивання) ниток з подальшим скріпленням між собою вузлами. На цих машинах виробляються лише бавовняні К. Однако важкі умови праці (мастило робочих органів машини графітом) при виробленні човникових До., а також неможливість виробляти їх з хімічних волокон змусили шукати нові способи виробництва. Надалі До. стали виготовляти способом того, що в’яже. Він у декілька разів проїзводітельнєє човникового і не вимагає графітного мастила. Фон (сітка-грунт) До., отриманих на човникових машинах, має ромбоподібну структуру, а на основовязальних прямокутну. До. з ромбоподібною структурою сітки без якого або малюнка носить назву «Гладкий тюль». До. з малюнком, що імітує малюнок До. з човникових машин, виробляють на рашель-машинах з візерункотворними гребінками. Робоча ширина основовязальних машин до 4000 мм. Одночасно виробляють декілька десятків смуг До., які знімаються у вигляді суцільного полотна, а потім розрізають або розпускаються на окремих смуги.

Літ.: Работнова І. П., Російське народне мереживо, М., 1956; Бірюкова Н. Ю., Західноєвропейське мереживо 16—19 вв.(століття), у зборах Ермітажу, Л.,1959.

Вгорі — комір, внизу — барб. Обидва — плетене мереживо типа «бенш». Бенш (Фландрія). Почало 18 ст Ермітаж. Ленінград.

Шарф. Шите мереживо. Аржантан (Франція). Середина 18 ст Ермітаж. Ленінград.

Які властивості турмалінуЯкі властивості турмаліну

Зміст:1 Які властивості турмаліну1.1 Історія турмаліну1.2 Фізико-хімічні властивості турмаліну1.3 родовища турмаліну1.4 різновиди турмаліну1.5 Цілющі і магічні властивості турмаліну1.6 Кому підходить турмалін2 Корисні властивості турмаліну2.1 Хімічний склад:2.2 лікувальна дія2.3 Властивості турмаліновим

Коли виходить нова частина метроКоли виходить нова частина метро

Продовження Metro Exodus вже цілком придатне до гри і, ймовірно, вийде у 2024 році – Insider Gaming. Як повідомляє ресурс Insider Gaming, посилаючись на власні джерела, сиквел Metro Exodus від